Новий вид інтелектуального відпочинку
Коли звичайні посиденьки в кафе та походи в кіно починають здаватися одноманітними, душа вимагає пригод та інтелектуального виклику. Моя дівчина запропонувала: «Давайте підемо компанією в квест-кімнату! На 95-му кварталі якраз відкрився новий хоррор-квест «Таємниці закинутої шахти». Там актори, спецефекти, треба розгадувати загадки, щоб вибратися за одну годину». Ідея здавалася супер. Я взяв із собою кума Толіка (який відрізняється великою силою та повною відсутністю інтересу до логічних ребусів) і ми вирушили підкорювати криворізьку індустрію розваг.
Нас зустріла дівчина-адміністратор, видала нам захисні каски, провела інструктаж: «Нічого силою не ламати, стіни не рушити, всі підказки відкриваються за допомогою ключів та кодових замків. Якщо стане дуже страшно — кричіть «Пароль вихід», і ми вас випустимо».
Занурення в атмосферу: темрява та залізо
Нас запустили в повну темряву. Двері за нами зачинилися з гігантським металевим гуркотом. З динаміків пішов звук капаючої води та низький, страшний гул турбін. На стінах висіли старі залізорудні карти, стояв стіл з іржавими інструментами та сейф із кодовим замком. Нам видали один маленький ліхтарик на трьох.
«Так, спочатку треба знайти першу підказку, щоб відкрити цей сейф», — сказав я, вивчаючи написи на стіні. Я почав шукати логічні зв’язки між цифрами на карті та роком заснування шахти. Мій мозок працював на повну потужність. Але кум Толік підійшов до питання з чисто практичного боку.
Толік проти квестової індустрії
«Які коди, кум? Дивись, який сейф старий, у нього ж петлі іржаві!» — пробасив Толік. Поки я намагався вирахувати математичний алгоритм, Толік підійшов до сейфа, вчепився своїми могутніми руками в металеві дверцята, вперся ногою в стіну і з криком «Поїхали!» просто вирвав двері сейфа разом із м’ясом, замком та шматком стіни, з якої полетіла штукатурка.
Всередині сейфа лежав магнітний ключ від наступних дверей та рація для зв’язку з оператором. З рації миттєво пролунав наляканий голос дівчини-адміністратора: «Команда! Що ви там робите?! У нас датчик зламався! Ви вирвали сейф, який був прикручений анкерними болтами до бетону!».
Фінал квесту та підрахунок збитків
Толік взяв рацію і спокійно відповів: «Дівчино, ми шахтарі чи хто? Ми пройшли перший рівень вашої шахти методом прямого доступу. Давайте наступну кімнату!». Наступна кімната була хоррор-зоною, де з кутка мав вискочити актор у костюмі зомбі-мутанта. Але коли актор побачив Толіка, який тримав у руках залізний лом (який він теж випадково відірвав від реквізиту для захисту), актор вирішив не ризикувати здоров’ям і просто тихо вийшов через службовий вихід, сказавши по рації: «Я до них не піду, цей лисий мене вб’є».
Квест ми «пройшли» за рекордні двадцять хвилин. На виході адміністрація замість диплома переможців пред’явила нам рахунок за капітальний ремонт стіни та купівлю нового сейфа. Гроші довелося заплатити, Толік пообіцяв більше в такі місця не ходити. Тепер ми розгадуємо загадки виключно вдома перед телевізором, це значно дешевше для нашого бюджету.